Президент США Дональд Трамп підписав санкційний закон, спрямований проти Росії та Ірану. Документ передбачає обмеження за тяжкі порушення прав людини щодо громадян України, зокрема примусову депортацію дітей, та дозволяє запроваджувати мита на імпорт російських енергоносіїв.

Закон, названий на честь Ліндсі О. Грема, було підписано президентом США Дональдом Трампом у 2026 році. Він містить норми, що карають санкціями за серйозні порушення прав українців, такі як катування, примусова депортація дітей, незаконне утримання, насильницьке зникнення та примусове переміщення. Під обмеження можуть потрапити як безпосередні виконавці, так і особи, що свідомо брали опосередковану участь у цих діях.

Санкції передбачають два види обмежень: повне блокування активів у США або під контролем американських осіб та візові обмеження. Блокування означає заборону будь-яких операцій із заморожуванням усього майна та майнових інтересів санкціонованої особи чи організації. Візові обмеження тягнуть за собою негайне анулювання всіх наявних віз, позбавлення права на імміграційні пільги та заборону в’їзду до США. За порушення цих заборон може бути цивільна та кримінальна відповідальність.

Закон містить окремий перелік вищих російських посадовців, щодо яких санкції діють автоматично через їхню посаду. Крім того, під обмеження через норму про опосередковану причетність можуть потрапити не лише безпосередні виконавці, а й посадовці, що підписували документи, перевізники, структури опіки, фонди, установи, а також ті, хто фінансував або оформлював вивіз.

Документ також надає президенту США право запроваджувати мита, що сягають 100 відсотків, для п’яти світових лідерів з покупки російського природного газу чи нафти. Серед найбільших покупців російських енергоносіїв згадуються Китай та Індія. Виняткові правила поширюються на країни, які імпортують менше 15% російського газового експорту та працюють над скороченням імпортної залежності. Законом також передбачено санкції щодо енергетичних проєктів і фінансових установ Росії, її вищого військового та політичного керівництва, а також президента РФ Володимира Путіна.

Представники ініціативи Bring Kids Back UA наголосили, що ключовим у законі є формулювання про опосередковану участь, яке поширює дію норми на широке коло осіб. Вони також зазначили, що закріплення підстави для санкцій у законі, а не у виконавчому указі, унеможливлює її скасування через зміну адміністративного рішення. За словами керівника ініціативи Максима Максимова, оцінка відповідальності за депортацію дітей перейшла з політичних заяв до правового поля, а норма, опинившись в одному законі із санкціями проти оборонної промисловості, банків і нафти Росії, перетворилася на повноцінний інструмент тиску.

Очільник МЗС України Андрій Сибіга у коментарі зазначив, що підписання закону є справді історичним днем. Згідно з трактуванням закону, для застосування норми не обов’язково доводити прямий умисел, достатньо знання особи про наслідки та характер своїх дій. Рішення про включення конкретних осіб до санкційних списків ухвалює президент США.

Що кажуть різні джерела

Єдина розбіжність між джерелами стосується дати підписання закону президентом США. Один з джерел повідомляє, що підписання відбулося в п’ятницю, 18 вересня 2026 року. Інше джерело не вказує конкретної дати підписання, але його повідомлення про закон датоване суботою, 19 вересня.