Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон розкритикував Володимира Зеленського за оприлюднення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. Південнокорейський лідер назвав ситуацію такою, що викликає глибокий жаль, порушивши домовленість про конфіденційність.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українського президента Володимира Зеленського в тому, що той розголосив конфіденційну інформацію щодо передачі північнокорейських військовополонених. Лі Чже Мьон заявив, що йому невідомі мотиви, через які українська сторона вирішила розкрити цю інформацію, порушивши угоду про нерозголошення. Свою заяву він опублікував у соціальній мережі X 24 вересня, наступного дня після виступу Зеленського в ООН.

Передісторія події починається з січня 2025 року, коли Україна повідомила про взяття у полон двох північнокорейських військових на Курщині, тобто в Курській області РФ. Південнокорейське розвідувальне агентство підтвердило цю інформацію, зазначивши, що українські військові взяли в полон двох солдатів з Північної Кореї. Один із полонених, як процитувала розвідка, повідомив про значні втрати серед солдатів Північної Кореї в Росії, а інший залишався без їжі та води протягом чотирьох-п’яти днів перед захопленням. Полонені північнокорейські військові воювали на стороні Росії проти України.

Реакція з боку Південної Кореї була викликана також критикою внутрішньої опозиції. Одне з видань повідомляє, що опозиційні сили Південної Кореї задавали питання, чому інформацію про передачу полонених оприлюднив президент України, а не президент Південної Кореї, що й спровокувало відповідну заяву Лі Чже Мьона. Він наголосив, що репатріація військовополонених з Північної Кореї є питанням надзвичайно чутливим або делікатним, яке значно впливає на дипломатію, національну безпеку та ситуацію на Корейському півострові.

З боку України надійшла відповідь через Офіс президента, який у коментарі південнокорейському агентству Yonhap заявив, що Україна оприлюднила лише сам факт передачі, не вдаючись у деталі процесу. Там же зазначили, що дивним було б приховувати будь-які відомості про цю передачу. Таким чином, українська сторона не вважає свої дії порушенням домовленостей.

Контекст події включає також плани Росії щодо залучення північнокорейських військ. В серпні стало відомо про плани Росії розмістити у Воронезькій області ракетний підрозділ, до складу якого входило б близько 90 північнокорейських військових. За даними одного джерела, підрозділ мав бути розміщений у складі 112-ї ракетної бригади, а для ударів по Україні цим військам могли надати 120 балістичних ракет і шість пускових установок.

Наслідком оголошення Володимира Зеленського 23 вересня під час виступу на Генеральній асамблеї ООН про відправлення до Південної Кореї двох взятих у полон північнокорейських військових став дипломатичний інцидент. Лі Чже Мьон оцінив ситуацію як таку, що викликає глибокий жаль, а збереження конфіденційності, на його думку, було виправданим, враховуючи різні проблеми, які могли виникнути через розголошення. Південна Корея та Україна домовилися про конфіденційну передачу солдатів, але після заяви Зеленського ця домовленість була порушена.

Що потребує підтвердження

Лише одне видання повідомляє, що критика опозиційних сил Південної Кореї спровокувала відповідну заяву Лі Чже Мьона. Також лише одне видання наводить конкретні дані джерела 1 про плани Росії розмістити підрозділ з північнокорейських військових у складі 112-ї ракетної бригади та про кількість ракет (120 балістичних ракет і шість пускових установок). Решта інформації з фактажу збігається в кількох виданнях.