6 жовтня у Чорному морі були атаковані безпілотниками два цивільні судна в виключній економічній зоні Болгарії. Внаслідок інциденту одне судно затонуло, а з іншого вдалося врятувати екіпаж, проте доля моряків з першого судна залишається невідомою.

Атака безпілотників відбулася проти суден ALFA WATAN під прапором Того та ABLE під прапором Палау. Одне судно затонуло після серйозного пошкодження корпусу, а на другому через пожежу екіпаж змушений був його покинути. Болгарське ролкерне судно Dioscuria долучилося до порятунку, прийнявши на борт 18 моряків з судна ABLE, серед яких двоє отримали тяжкі травми – опіки та травму голови. Врятовані моряки є громадянами Індії та Туреччини. Екіпаж Dioscuria, спостерігаючи вибух і прибувши на місце, виявив перевернутий човен і рятувальні жилети, проте людей там не знайшли.

Ця подія стала другою за два дні атакою на цивільне судно в Чорному морі. 5 жовтня турецьке судно, що перевозило зерно, було атаковано дронами поблизу Румунії. У тій атаці, за даними місцевих ЗМІ, загинули двоє людей з екіпажу у 13 осіб. За попередніми оцінками одного з джерел Reuters в службах морської безпеки, напад 5 жовтня, ймовірно, був здійснений Росією.

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев різко засудив атаку 6 жовтня, назвавши її абсолютно неприйнятною та грубим порушенням міжнародного та морського права. Він заявив, що атака серйозно перешкоджає судноплавству в Чорному морі, і, не назвавши винуватця, згадав війну Росії проти України. За його словами, безчасне припинення цієї війни призведе до розширення її географічних меж. Міністр оборони Димитр Стоянов заявив про готовність надати додаткові сили та ресурси для пошукової операції, до якої залучили два вертольоти та літак Су-25.

Інцидент викликав різку політичну реакцію в Болгарії. Партія GERB–SDS закликала скликати Консультативну раду з питань національної безпеки. Її депутат Христо Гаджев заявив, що подія становить серйозну загрозу для виключної економічної зони Болгарії, і погрожував вимагати заслухання прем’єра та керівників спецслужб, якщо рада не буде скликана. Політична сила «Демократична Болгарія» також закликала президентку Іліану Йотову скликати цю раду та, відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, запросити консультації в НАТО. Співголова сили Івайло Мирчев вважає необхідним позачергове заслухання керівників спецслужб, міністра оборони та прем’єр-міністра. Президентка поки не оголосила про рішення щодо скликання, а прем’єр Радев зазначив, що таке рішення належить до її повноважень.

Депутат проросійської партії «Відродження» Цончо Ганев намагався звинуватити в інциденті Україну, припустивши, що одне із суден могло перевозити зброю, однак офіційні установи не підтвердили це твердження. Особа, яка стоїть за атакою 6 жовтня, наразі не встановлена. Атака, за оцінками, стала випробуванням не лише для рятувальних можливостей Болгарії, але й для системи безпеки всього Чорноморського регіону.

Що кажуть різні джерела

Між джерелами є розбіжності щодо деталей події. За даними одного видання, атака 6 жовтня відбулася близько 3:00, тоді як інше джерело лише зазначає, що це сталося у вівторок, 6 жовтня, не уточнюючи час. Є різниця в описі місця події: одне видання повідомляє, що місце розташоване на схід від міста Бяла та мису Святого Атанаса, а інше уточнює, що відстань становила близько 70 миль від болгарського міста Бяла, або приблизно 140 морських миль від українського узбережжя. Також джерела розходяться у типі судна, з якого врятовано екіпаж: одне називає його судном ABLE під прапором Палау, інше – просто зерновозом, не називаючи назви. Щодо стану врятованих, одне джерело повідомляє про двох моряків із тяжкими травмами, а інше – лише про двох поранених.