Верховна Рада України ухвалила заяву, офіційно визнавши та засудивши масові репресії радянської військової адміністрації проти цивільного населення Закарпаття у 1944-1946 роках. За документ проголосував 261 депутат, і Україна стала першою державою у світі, яка надала такий офіційний статус цим подіям.

Заява, ухвалена 3 вересня, стосується періоду, коли восени 1944 року Закарпаття опинилося під контролем радянської військової адміністрації після відступу угорських та німецьких військ. Органи НКВС та СМЕРШ затримували у масовому порядку чоловіків цивільного населення у віці 18-50 років, використовуючи мобілізацію в так звані трудові табори як привід. Тисячі мирних мешканців, серед яких були представники угорської та німецької національностей, були депортовані до ГУЛАГів без судових рішень.

У документі парламент офіційно визнає факт масових репресій як злочини, вчинені комуністичним тоталітарним режимом. Зокрема, засуджуються такі практики, як примусові депортації, страти без суду та переслідування, мотивовані національною, релігійною або соціальною ознакою. Наголошується, що пам’ять жертв варто вшанувати установленням пам’ятних знаків, а також реалізацією наукових досліджень й освітніх програм.

Для відтворення історичної правди в заяві висувається вимога оприлюднити архівні документи, що стосуються періоду 1944-1946 років. Засвідчується потреба надати підтримку науковим дослідженням, спрямованим на фіксацію злочинів тоталітарного комуністичного режиму не лише на Закарпатті, а й в інших українських регіонах. Йдеться також про необхідність включити ці історичні події до освітніх програм для формування об’єктивного розуміння тоталітарного минулого.

У заяві наголошується, що Російська Федерація на тимчасово окупованих територіях України вчиняє аналогічні злочини проти мирного населення. До міжнародної спільноти, наукових установ та архівних організацій демократичних країн Верховна Рада України звертається з закликом про співпрацю у відновленні історичної правди.

Згідно з інформацією одного з видань, його джерелом була Європейська правда. Це ж видання повідомляє, що порядок, за яким надається доступ до архівів КДБ, пропонується змінити в Литві, а також що позов про відновлення радянського пам’ятника, знищеного вандалами, було відхилено судом у Чехії.

Інше джерело інформує, що кримінальне провадження проти українських інкасаторів Ощадбанку, яких підозрювали у відмиванні грошей, було закрито Угорською Національною податковою службою (NAV) у серпні. Причиною закриття справи угорською податковою службою стала відсутність складу злочину.

Що потребує підтвердження

Лише одне видання повідомляє, що його джерелом інформації щодо заяви Верховної Ради була Європейська правда. Також лише одне джерело наводить факти про пропозицію змінити порядок доступу до архівів КДБ у Литві, про відхилений судом у Чехії позов щодо радянського пам’ятника, а також про закриття Угорською податковою службою у серпні кримінального провадження проти українських інкасаторів Ощадбанку. Решта інформації збігається в кількох виданнях.