Цього року Іран звертався до Росії з проханням надати сучасні безпілотники «Герань». Метою отримання цих дронів було їх використання у війні з Ізраїлем та США.

За інформацією видання Financial Times, яке посилається на західних представників служб безпеки, Тегеран цього року робив відповідний запит. Цю інформацію також підтверджує особа, наближена до Кремля. «Герань» є модернізованою версією іранських безпілотників «Шахед», виробництво яких Росія розпочала у 2023 році.

Нові варіанти цих дронів, зокрема моделі «Герань-1» та «Герань-5», відрізняються від ранніх не лише швидкістю. «Герань-1» несе боєголовку вагою до 20 кг і розвиває швидкість 185 км/год. Реактивний «Герань-5», застосований Росією вперше у січні цього року, може летіти зі швидкістю до 600 км/год, пролітати до 1000 км і нести боєголовку вагою 90 кг. Один з видань зазначає, що конструкція «Герані-5» відрізняється від більш аеродинамічного корпусу «Герані-4» наближенням до конструкції крилатої ракети.

Ці безпілотники оснащені тепловізійними камерами, системами наведення на базі штучного інтелекту, російськими антенами протизавадового захисту та китайськими mesh-модемами для радіомереж. За словами радника міністра оборони України Сергія Бескрестнова, російський оператор виявляє ціль на висоті 2–5 км, фіксує її камерою, після чого дрон автоматично атакує. Тепловізійними камерами оснащені майже всі реактивні безпілотники, застосовувані нині Росією для атак по Україні.

Завдяки централізованому виробництву Кремль може модифікувати безпілотники, враховувати бойовий досвід та оперативно впроваджувати нові моделі. Затрати на ці дрони в декілька разів менші за вартість ракет, що становили основу попередніх повітряних кампаній Росії. Як вважає Руслан Пухов, який очолює московський аналітичний центр «Центр аналізу стратегій і технологій», технологічно створення виробничої лінії безпілотників набагато простіше, ніж виробництво танків.

Згідно з даними Повітряних сил України та британської розвідки, кількість атак Росії реактивними безпілотниками значно зросла. Ці дрони значно швидші за попередні моделі, що залишає менше часу українській ППО на їхнє виявлення та знищення. За даними одного з видань, Росія використовує щонайменше два типи реактивних ударних безпілотників: «Герань» та «Бандероль».

Директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський пояснив, що реактивні дрони частіше долітають до Києва через їхню швидкість. Для вирішення цієї проблеми Україна, за його словами, зосереджується на нарощуванні засобів радіолокації та радіоелектронної боротьби.

Що потребує підтвердження

Лише одне видання повідомляє, що конструкція «Герані-5» відрізняється від більш аеродинамічного корпусу «Герані-4» наближенням до конструкції крилатої ракети. Також лише одне джерело наводить деталі про роботу оператора (виявлення цілі на висоті 2–5 км та автоматичну атаку) та цитує радника міністра оборони України Сергія Бескрестнова. Лише одне видання повідомляє про думку аналітика Руслана Пухова про простіше виробництво дронів порівняно з танками, а також про дані The Sunday Times про використання Росією двох типів реактивних дронів. Коментар директора Анатолія Храпчинського щодо швидкості дронів та заходів України також наведено лише в одному джерелі. Решта інформації збігається в кількох виданнях.