Представниця Данської служби національної безпеки та розвідки заявила про початок Росією диверсійних операцій проти данських оборонних компаній, які постачають продукцію Україні. Заяву було зроблено під час конференції з питань безпеки в Копенгагені, інформацію передає агентство Reuters.

Представниця данської розвідки Жозефіна Крістенсен, провідний аналітик PET, повідомила, що Росія розпочала диверсії проти данських компаній, які постачають зброю Україні. За її словами, Москва зробила висновок, що попередні дестабілізаційні дії в Європі не призвели до відходу країн НАТО від підтримки України, на що сподівалася РФ. Тому зараз Росія намагається вражати цілі, які безпосередньо впливають на лінію фронту, зокрема виробництво зброї.

Данська розвідка спостерігала активне планування диверсій навесні, але дуже мало реальних дій. На початку літа ситуація змінилася, і Росія почала здійснювати набагато більше операцій. Випадки диверсій, підпалів та кібератак фіксуються в Європі все частіше. Серед очевидних загроз також є регулярне порушення російськими дронами повітряного простору сусідів України.

Як зазначила Крістенсен, агенти, що наймаються Москвою, часто є непідготовленими, включаючи безпритульних та наркозалежних. Вербування таких агентів відбувається через Telegram та інші соціальні мережі. За даними представників PET, вербування найчастіше стартує з простих завдань, наприклад, розвідки або фотографування, а пізніше може перейти до безпосереднього здійснення диверсій. На думку аналітикині, такими людьми можуть стати будь-які особи, які прагнуть швидко заробити грошей, а якщо перша спроба виконання завдання невдала, організатори кидають на виконання іншу людину, і так до досягнення успіху.

Причетність до диверсій або операцій гібридної війни неодноразово заперечувалася Москвою. Посольство Росії в Копенгагені відкинуло звинувачення данської влади, назвавши їх безпідставними.

Видання Politico писало, що посли 27 країн ЄС останніми тижнями обговорюють відповідь на можливі великі гібридні атаки Росії. За інформацією видання, п’ятеро дипломатів і чиновників ЄС вважають сценарій великих атак з людськими жертвами дедалі ймовірнішим. Серед заходів відповіді, що обговорюються дипломатами, є відправлення груп екстреного реагування, фінансова допомога постраждалій країні та порядок взаємодії керівників інститутів ЄС.

Що кажуть різні джерела

Між джерелами існують розбіжності щодо деяких деталей. За даними одного видання, повне ім’я представниці розвідки — Жозефіна Крістенсен, за даними іншого — Йозефіна Крістенсен. Також одне джерело називає конференцію, на якій прозвучала заява, конференцією з питань внутрішньої безпеки, а інше — конференцією з питань національної безпеки. Крім того, одне з видань не вказує дату заяви, тоді як інше повідомляє, що вона відбулася 7 жовтня.