Сполучені Штати попередили кілька арабських країн Перської затоки про можливість короткої та інтенсивної військової кампанії проти Ірану після проміжних виборів до Конгресу США. Попередження було передано дипломатичними та військовими каналами і сигналізує про підготовку нового раунду важких бойових дій.

Американська адміністрація ще не ухвалила остаточного рішення щодо атаки, але президент Дональд Трамп схиляється до масштабної післявиборчої атаки. Метою можливих дій є послаблення військового потенціалу Ірану та підштовхування країни до переговорів. Потенційними цілями розглядаються іранська інфраструктура та ядерні об’єкти. На мітингу минулого тижня Дональд Трамп згадав про можливість влаштувати операцію, подібну до інтенсивної бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю навесні.

США вже вживають конкретних військових заходів. Американські військові перекидають систему протиповітряної оборони Patriot у регіон Перської затоки зі штату Техас, поповнюють запаси боєприпасів, готують винищувачі та бомбардувальники для завдання ударів. Наступного місяця до вже наявного угруповання з 20 військових кораблів на Близькому Сході має приєднатися додаткова авіаносна ударна група та підрозділ морської піхоти. При цьому 21 жовтня стало відомо про початок виведення військ США зі своїх баз на Близькому Сході та наказ Держдепартаменту евакуювати дипломатів із країн затоки через загрозу загострення.

Ізраїль, як ключовий союзник, активно долучається до планування. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу визначив цілі для можливої атаки на Іран і наполягає на відновленні ударів задля повалення іранського режиму. Він заявив, що Ізраїль разом із Трампом отримали унікальну можливість усунути іранську загрозу та можуть розпочати нову війну. Представники Білого дому відмовилися коментувати ці делікатні військові плани.

Контекстом для можливих дій слугує тривалий конфлікт. 28 лютого США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, завдавши ударів по військовим об’єктам та ядерній інфраструктурі. За інформацією одного з видань, внаслідок тих атак загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї. Пізніше за посередництва Пакистану було досягнуто домовленостей про припинення вогню, але напруженість збереглася, і сторони продовжували обмінюватися ударами. 24 жовтня Дональд Трамп заявив, що війна може завершитися найближчим часом шляхом угоди або іншим способом, визнавши, що бойові дії спричинили зростання цін на нафту, проте не назвав конкретної дати завершення.

Іран демонструє стійкість і готовність до подальшого протистояння. Країна витримала понад 20 тисяч ударів з боку США та Ізраїлю під час найактивнішої фази війни, зберігає тисячі ракет, продовжує атакувати торговельні судна в Перській затоці та тримає під прицілом американські війська та кораблі. Іран використовує затишшя в бойових діях для зміцнення оборони та підготовки нових планів відплати, а за столом переговорів висуває жорсткі вимоги. Ізраїльські посадовці стурбовані швидкістю відновлення Іраном свого військового потенціалу.

Експерти та аналітики виражають сумніви щодо ефективності нового раунду ударів. Багато аналітиків вважають, що Іран навряд чи капітулює під тиском подальших атак. Колишній офіцер військової розвідки Ізраїлю Денні Сітріновіч вважає, що ще один раунд ударів не повалить іранський режим. США та їхні союзники в Перській затоці намагаються швидко поповнити запаси засобів протиракетної оборони, виснажені попередніми іранськими атаками. Близькосхідні посередники докладають зусиль для відновлення переговорів з Іраном і відвернення нової хвилі бойових дій, але поки не досягли успіху через наполягання Вашингтона на обговоренні ядерної програми та жорстких передумов з боку Тегерана. Ключовими питаннями, що залишилися після припинення вогню, є іранська ядерна програма, ситуація в Ормузькій протоці та санкції проти Тегерана.

Що потребує підтвердження

Деякі деталі наводяться лише одним із видання. Це стосується інформації про те, що система протиповітряної оборони Patriot перекидається саме зі штату Техас; що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу особисто визначив цілі для атаки та наполягає на поваленні режиму; що під час атак 28 лютого загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї; а також конкретна назва попередньої операції — ‘Епічна лють’ (Epic Fury), згадана Дональдом Трампом. Решта інформації в фактажі збігається в кількох виданнях.