Високопосадовці США та Росії ведуть переговори щодо можливого залучення американського капіталу до газопроводів «Північний потік» та активів компанії «Лукойл». Ці обговорення викликають занепокоєння в Європі, зокрема в Німеччині, де проти відновлення енергетичних зв’язків з РФ висловлюються як урядовці, так і опозиційні партії.

Впродовж останніх тижнів у Москві та Нью-Йорку відбувалися зустрічі між спеціальним представником США Джаредом Кушнером, який є зятем президента США Дональда Трампа, та близьким радником президента Росії Володимира Путіна Кирилом Дмитрієвим. Як повідомляє Reuters, п’ятеро співрозмовників, обізнаних із ситуацією, підтвердили інформацію про ці контакти. Джаред Кушнер бере участь у спробах США посередничати для досягнення перемир’я між Росією та Україною, і вважає, що ведення бізнесу є ключовим елементом для відновлення миру.

Газопроводи «Північний потік», якими до повномасштабного вторгнення Росії в Україну газ постачався до Німеччини, перебувають під санкціями США та ЄС. За даними одного з видань, без скасування або послаблення санкцій відновлення поставок буде неможливим. Представник Білого дому заявив, що будь-які подібні угоди з Росією повинні отримувати погодження від Міністерства фінансів США та DFC, Американської корпорації міжнародного розвитку і фінансування, та мають приносити вигоду американським платникам податків та компаніям. Достеменно невідомо, наскільки детально під час цих зустрічей обговорювали саме «Північний потік», але тема залишається на порядку денному. Один американський чиновник заявив Reuters, що переговорів, що стосуються саме «Північного потоку», останнім часом не проводилося.

Міністерство економіки та енергетики Німеччини заявило, що «Північний потік» і російський газ залишаються під санкціями, а країна вже знайшла альтернативних постачальників газу. Представниця міністерства зазначила, що для будь-якого відновлення роботи «Північного потоку» була б потрібна згода німецького уряду, який наразі не підтримує такий сценарій. Депутат Бундестагу Міхаель Келльнер, який займався енергетичною політикою Німеччини після вторгнення Росії в Україну, назвав потенційне повернення «Північного потоку» небезпечною угодою для Європи, яка може перетворитися на брудну угоду, що дорого коштуватиме Європі, а прибутки ділитимуть американці з росіянами.

Паралельно обговорюється можливий продаж частини закордонних активів російської нафтової компанії «Лукойл», серед яких згадуються нафтопереробні заводи та мережі автозаправних станцій у Європі. Як підтвердив представник Білого дому, модель щодо «Лукойлу», розроблена Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом разом з DFC, включала б для США авансовий платіж та частку прибутку. За одним із варіантів, покупцем міг би стати консорціум із DFC та інвесторами з Катару та ОАЕ. Для реалізації угоди США довелося б послабити відповідні санкції.

Обговорення відбуваються на фоні того, що європейські країни глибоко не довіряють намірам Росії. Як раніше заявляли керівники п’яти європейських розвідок Reuters, Москва не має наміру швидко завершити війну й може задля просування власних економічних інтересів використовувати переговори зі США. Повернення російського газу на німецький ринок є тим, за що давно виступає Кирило Дмитрієв. Щоб обговорити можливі спільні енергетичні проєкти, Дмитрієв минулого місяця провів зустріч з представниками американських міністерств енергетики та фінансів.

Польща та країни Балтії виступають проти відновлення енергетичних зв’язків з Росією. Однак німецька партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), популярність якої значно зросла, підтримує таке відновлення. Очікується, що зустріч Дмитрієва з керівництвом цієї партії для обговорення повернення російського газу відбудеться на початку наступного року. Компанії «Газпром» і «Лукойл» не надали коментарів Reuters щодо цих тем.

Що потребує підтвердження

Деякі деталі наведені лише одним із джерел. Зокрема, лише одне видання повідомляє, що для реалізації угоди щодо активів «Лукойлу» США довелося б послабити відповідні санкції. Також лише одне джерело зазначає, що популярність партії «Альтернатива для Німеччини» значно зросла, а енергетичною політикою Німеччини після вторгнення Росії в Україну займався Міхаель Келльнер. Решта інформації збігається в кількох виданнях.