Уряд Південної Кореї заявив, що вивчить можливі порушення національного законодавства під час транспортування пального з її портів до Росії та вживе правових заходів, якщо перевірка їх підтвердить. Ця реакція викликала дипломатичну напругу з Україною, яка закликала надати роз’яснення.

Поводом для заяви південнокорейського уряду стало розслідування The Guardian, яке стосувалося поставок палива до Росії та базувалося на базах даних портів і судноплавних трекерах. Як встановило розслідування, понад 176 тисяч тонн пального, головним чином дизелю, у липні та серпні було відвантажено з південнокорейських портів до Далекого Сходу Росії. Для цих поставок сім танкерів здійснили 14 рейсів. Санкції Євросоюзу та Великої Британії накладено на три з залучених суден. Одним з методів приховування кінцевих пунктів призначення було перевантаження пального між суднами в морі поблизу порту Йосу, завдяки чому один танкер отримав приблизно 26 тисяч тонн.

Спільну заяву оприлюднили міністерства, відповідальні за зовнішні справи, торгівлю та митну службу Південної Кореї. У ній зазначено, що влада наразі вивчає додаткові відомості щодо фактів відвантаження. Урядовці підкреслили, що діючі обмеження експорту країни до Росії не поширюються на перероблені нафтопродукти, а стосуються переважно промислового обладнання, електроніки та автомобілів. Вони також заявили, що підтвердження факту експорту саме південнокорейського пального, наприклад дизелю, поки що відсутнє, а жодна партія автомобільного, авіаційного чи дизельного пального не пройшла митне оформлення як експорт з Південної Кореї до Росії. Особи, які виступали власником чи продавцем вантажу, не встановлені.

Уряд Південної Кореї обіцяє вивчити реальні маршрути танкерів, зокрема чому вони відхилялися від заявлених курсів. Розслідувачі повідомляють, що три танкери, що перебувають під санкціями, заявлені владі як такі, що прямують до портів Японії або Сінгапуру, насправді прямували до Владивостока. Судно «Арам Хачатурян» під російським прапором, не обтяжене санкціями, тричі в липні та серпні завантажувалося в Ульсані, кожного разу вказуючи пункт призначення, відмінний від Росії, але прямувало до неї. За аналізом Ісаака Леві з фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), санкційний режим та підтримка України Південною Кореєю підриваються такою торгівлею.

Ситуація викликала резонанс на дипломатичному рівні. Радник президента України Володимира Зеленського цього тижня сказав про різкий контраст між санкційною політикою Південної Кореї та такими постачаннями. Офіс президента Південної Кореї у відповідь назвав такі заяви помилковими та недоречними та висловив українській стороні прохання утриматися від публічних коментарів, що можуть заподіяти шкоду міжнародній репутації країни. МЗС України закликало надати роз’яснення та запевнило, що має власні дані щодо таких постачань.

На тлі скорочення перероблення в Росії через удари українських дронів одним з найбільших постачальників пального до цієї країни стала Південна Корея. На неї за серпень припало 31% всього морського імпорту пального до РФ, і за обсягами вона поступилася лише Індії. Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, обсяги перероблення на російських нафтопереробних заводах у червні стали найнижчими за понад двадцять років, а виробництво дизелю в Росії знизилося майже на тридцять відсотків у порівнянні з попереднім роком. Імпортується пальне для задоволення потреб військової машини та економіки Росії. Зазначені компанії «Роснефть» і ННК, що перебувають під санкціями, фігурують серед покупців у південнокорейських постачальників.

Цей інцидент відбувається на тлі вже існуючого дипломатичного скандалу між Україною та Південною Кореєю через передавання двох північнокорейських військовополонених. У липні лідери обох держав досягли домовленостей про передачу полонених за участю третьої країни, а сама операція відбулася на початку вересня. Після оголошення Володимиром Зеленським на Генасамблеї ООН про операцію, Південна Корея звинуватила українську сторону в порушенні конфіденційності, що загрожує родинам полонених у КНДР, і вимагала вибачень. Українська сторона у відповідь заявила, що право суспільства знати про долю полонених існує, а деталі спецоперації розголошені не були. За словами речника МЗС України Георгія Тихого, передавання полонених стало жестом доброї волі, а різниця у трактуванні домовленостей про режим конфіденційності спричинила скандал. Він уточнив, що глава МЗС Андрій Сибіга в приватному листуванні лише висловив жаль через перехід ситуації до публічної критики, а не просив пробачення. Дипломатична робота через закриті канали наразі триває між сторонами.

Що потребує підтвердження

Інформація про те, що Москві пальне доправляється з Сеула навіть за допомогою танкерів тіньового флоту, наведена лише одним виданням. Решта інформація збігається в кількох виданнях або наведена одним, але не суперечить іншим.