У віці 95 років померла Маргарита Довгань — журналістка та учасниця українського шістдесятницького руху. Про її смерть 8 вересня повідомила донька Катерина, а похорон буде приватним.

Маргарита Довгань народилася 11 вересня 1930 року в Ташкенті, куди її родина потрапила через сталінські репресії. У 1928 році радянська влада заарештувала її дідуся, який працював митним офіцером на кордоні з Польщею, звинуватила його як ворога народу та відправила до політичного табору в Середній Азії. У серпні 1944 року сім’я повернулася до Києва, де Маргарита закінчила школу №95, а потім здобула освіту журналіста в Київському університеті імені Тараса Шевченка.

Її професійний шлях пролягав через газету «Вечірній Київ» та літературне видання «Друг читача». У 1960-х роках вона разом із чоловіком, скульптором Борисом Довганем, який створював портрети Василя Стуса, Алли Горської та Івана Світличного, перебувала в центрі культурного життя Києва. Маргарита Довгань долучилася до українського шістдесятництва, підтримувала дружні стосунки з поетами-шістдесятниками, зокрема з Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним і В’ячеславом Чорноволом, та організовувала масштабні поетичні вечори, на одному з яких твори представляли тринадцять поетів.

За організацію одного з таких вечорів її звільнили з «Вечірнього Києва». Від ув’язнення та заслання до таборів її, за даними видань, врятувало лише те, що в паспорті в графі «національність» було зазначено «русская». Маргарита Довгань листувалася з політв’язнями та допомагала їх родинам, пояснюючи це бажанням підтримати друзів. Період шістдесятництва вона розповіла у своїй книзі «Ріка життя».

На початку 1990-х років Маргарита Довгань працювала в Народному Русі України, брала участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Після початку АТО вона відвідувала Київський військовий шпиталь, спілкувалася з військовими та записувала їх історії. Ці розповіді учасників АТО, які проходили лікування у військовому шпиталі з лютого 2015 року по березень 2018 року, увійшли до її книги «Шпитальні нотатки», виданої у 2018 році.

Національний музей Революції Гідності зазначає, що Маргарита Довгань була представницею покоління, якому були властиві ідеали шістдесятництва, незламність у 1960-1980-х роках та величезне відчуття патріотизму. Про проведення вечора пам’яті Маргариті Довгань повідомлять додатково.

Наприкінці серпня та на початку вересня також стало відомо про смерть інших діячів культури. 15 серпня раптово померла відома українська мисткиня та майстриня витинанки Дарія Альошкіна у віці 44 років. 21 липня помер танцівник балету «Життя» Олександр Гарбарчук, який виступав із Русланою на Євробаченні. 31 серпня на 89-му році життя помер заслужений артист України, актор Київського академічного театру юного глядача на Липках Леонід Марченко.

Що потребує підтвердження

Деякі деталі біографії Маргарити Довгань наразі повідомляє лише одне з видань. Це стосується таких фактів: що вона закінчила школу №95 у Києві; що у 1960-х роках разом із чоловіком перебувала в центрі культурного життя Києва; що тринадцять поетів представляли твори на її вечорах поезії; що вона відвідувала Київський військовий шпиталь після початку АТО та записувала історії військових під час спілкування з ними. Решта інформації збігається в кількох виданнях.