Міністерство оборони України роз’яснило, що мобілізовані несуть кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини з моменту початку служби, а не з моменту складання присяги. Одночасно для таких осіб діє спрощена програма повернення до лав ЗСУ.

Міноборони назвало юридично помилковою поширену серед мобілізованих думку, що втеча з частини до складання військової присяги не вважається самовільним залишенням частини (СЗЧ). Відповідальність за СЗЧ настає з моменту початку військової служби. Для мобілізованих таким моментом вважається відправлення з ТЦК та СП до частини або навчального центру, а для контрактників – зарахування до списків частини. Тобто мобілізований, відправлений для підготовки, набуває статусу військовослужбовця ще до присяги.

Згідно із законодавством, не складену присягу не можна вважати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини або дезертирство. Відповідальність за СЗЧ регулюється статтею 407 Кримінального кодексу України, а за дезертирство – статтею 408 ККУ. Одне з видань повідомляє, що максимальне покарання за самовільне залишення частини становить 10 років позбавлення волі, а за дезертирство – 12 років.

Особам, які вчинили СЗЧ, надано можливість повернутися до війська за спрощеною програмою. Ця програма діє до 20 вересня та поширюється на тих, хто вчинив СЗЧ до 12 червня 2026 року. Для повернення можна обрати підрозділ на порталі szch.army.gov.ua.

Командир 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Руслан Маришев заявив, що зі 100 мобілізованих до війська реально потрапляють лише близько 70%. Приблизно третина новобранців відсіюється через хвороби, складні сімейні обставини, правові підстави для звільнення або самовільне залишення частини. Частина причин відсіву полягає в тому, що ТЦК та СП не належно врахували певні обставини.

Маришев визнав СЗЧ масштабною проблемою для Збройних Сил України. Він спростував закиди, що причиною СЗЧ є неналежна підготовка або відсутність розуміння з боку командирів. За його словами, у 95-й бригаді командування спілкується з солдатами на кожному рівні, а до десантно-штурмових військ, де прагнуть приділяти увагу кожному бійцю, випадки СЗЧ не мають стосунку.

Військові, які вчинили СЗЧ, часто повертаються до служби протягом перших тижнів. За словами Маришева, повертаючісь військові часто віддають перевагу підрозділам безпілотних систем або іншій простішій службі, а не десантно-штурмовим військам. Він пояснив неохоче повернення саме до ДШВ тим, що вони виконують завдання на гарячих напрямках.

Що потребує підтвердження

Лише одне видання повідомляє точні строки ув’язнення за СЗЧ та дезертирство (10 та 12 років відповідно) та деталі щодо відсоткового співвідношення мобілізованих, що реально потрапляють до війська (70%). Також лише одне джерело наводить коментар комбрига Руслана Маришева про спілкування з солдатами на кожному рівні, відсутність стосунків випадків СЗЧ до ДШВ та перевагу повертаючихся до підрозділів безпілотників. Решта інформації збігається в кількох виданнях.