Громадянку України Любов Рожанську затримали 1 жовтня в столиці Казахстану за запитом Росії про екстрадицію. Її звинувачують у спробі викрадення власного онука, місце проживання якого визначив Верховний Суд України.

Затримання громадянки України відбулося в аеропорті Астани під час проходження прикордонного контролю. Росія звинувачує Рожанську у спробі викрадення дитини, її онука, якого вона приїхала забрати до України. Хлопчика мали привезти до Астани з Росії.

Передісторія конфлікту почалася у 2021 році, коли мати хлопчика, Алла Андрєєва, вивезла його до Калінінградської області РФ, де мешкала родина її другого чоловіка. У березні 2022 року вона подала заяву про відмову від громадянства України для себе та своєї дитини, і згодом вони отримали російське громадянство. В Україні тривала судова справа щодо місця проживання хлопчика за позовом його батька, і у березні 2025 року Верховний Суд України визначив, що дитина має проживати з батьком в Одесі.

Пропозицію про передачу хлопчика Рожанській в липні 2026 року висунули Віталій Андрєєв, новий чоловік Андрєєвої, та його батько В’ячеслав Андрєєв. Однак ще в 2023 році в Росії було порушено кримінальну справу проти Рожанської за ті самі звинувачення. Наприкінці серпня 2026 року суд у Калінінграді обрав Рожанській запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та направив запит про її екстрадицію через Організацію Договору про колективну безпеку. Як повідомили адвокати, про наявність кримінальної справи в Росії Рожанській не було відомо.

Наразі Рожанська перебуває у слідчому ізоляторі в Астані, найближчими днями має відбутися суд щодо неї. Її адвокат вважає затримання чітко спланованою операцією ФСБ, яка пов’язана з бажанням російської спецслужби поліпшити статистику розкриття злочинів. Існує ймовірність депортації Рожанської до Росії.

Міністерство закордонних справ України знає про ситуацію. Посольство України в Казахстані негайно направило прохання не задовольняти російський запит на екстрадицію. Українські консули запросили дозвіл на відвідання Рожанської в СІЗО, отримали попередню згоду та перебувають на зв’язку з її адвокатами, надаючи необхідне сприяння. МЗС розраховує на справедливий розгляд ситуації казахстанською стороною, працює над захистом прав Рожанської, і справа перебуває на особливому контролі.

Ця історія відбувається на тлі системної практики Росії щодо впливу на депортованих українських дітей. За даними юристки Ксенії Корнієнко, Україна верифікувала понад 20,6 тисяч випадків депортації та примусового переміщення дітей. Росія змінила схеми депортації, відправляючи дітей до таборів, на ‘навчання’ або передаючи під опіку російським представникам, нав’язуючи їм російську мову, історію, культуру та залучаючи до патріотичних програм.

Що потребує підтвердження

Інформація про те, що запит про екстрадицію був направлений саме через ОДКБ, наразі наводиться лише одним виданням. Решта інформації збігається в кількох виданнях.